Показ дописів із міткою Відшкодування витрат на поховання. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Відшкодування витрат на поховання. Показати всі дописи

17 червня 2022 р.

ПИТАННЯ ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПОХОВАННЯ СПАДКОДАВЦЯ

Постанова 02.11.2021, справа № 409/656/19, провадження № 61-3020св21, ВС у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100734784


Після смерті ОСОБА_4 організацією поховання займалася ОСОБА_1 (Позивач), отримала допомогу на поховання 3200,00 грн та витратила на предмети ритуальної належності, необхідні для поховання ОСОБА_4 , і ритуальні послуги 10 450,00 грн; понесла витрати на проведення поминальних обідів на загальну суму 6 660,00 грн та 500,00 грн на послуги автоперевезення. Спадкоємцем ОСОБА_4 є його син - ОСОБА_2 (Відповідач) , який прийняв спадщину після смерті батька шляхом звернення до нотаріуса та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.  У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт того, що вона та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу в період з грудня 2016 року до дня смерті ОСОБА_4; визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на автомобіль ; стягнути з ОСОБА_2 компенсацію витрат на поховання та виконання обрядових дій у розмірі 17 610,00 грн. Місцевий суд рішенням від 12.11.2020, яке залишене без змін апеляційним судом (постанова від 25.01.2021), позов задовольнив частково,  Стягнув з ОСОБА_3, яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 витрати на поховання в розмірі 4 250,00 грн та 202,92 грн судового збору. В решті позову відмовив.  Рішення мотивоване тим, що відповідач, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_4 , повинен відшкодувати ОСОБА_1 витрати на поховання спадкодавця в розмірі 4 250,00 грн, які підтверджені належними і допустимими доказами; решта позовних вимог ОСОБА_1  є недоведеними. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що аргументи касаційної скарги в частині щодо стягнення витрат на поховання, які зводяться до незгоди з необхідністю повернути позивачу здійснені нею витрати на поховання ОСОБА_4 , незважаючи на прийняття відповідачем спадщини після його смерті, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, якими  у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.


Позиція Верховного Суду

Ø Спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (ч.1 ст.1232 ЦК України).

Ø При покладенні на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця необхідно враховувати, що такі витрати повинні бути розумними, в тому числі щодо їх розміру та необхідності здійснення.

Ø Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» передбачено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Ø Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Ø У справі, що переглядається, суди встановили, що позивач, яка не є спадкоємцем ОСОБА_4 , понесла витрати з проведення поховання ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є відповідач.

Ø Виходячи з визначення понять «поховання» та «предмети ритуальної належності»   ОСОБА_1 витратила на поховання ОСОБА_4 7 450,00 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами, та отримала державну матеріальну допомогу на його поховання в розмірі 3 200,00 грн.  

Ø Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що відповідач, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_4 , повинен відшкодувати ОСОБА_1 витрати на поховання спадкодавця у розмірі 4 250,00 грн, є законним і обґрунтованим, адже    ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька, а не відмовився від неї.

Ø Аргументи касаційної скарги висновки судів в частині щодо стягнення витрат на поховання зводяться до незгоди з необхідністю повернути позивачу здійснені нею витрати на поховання ОСОБА_4 , незважаючи на прийняття відповідачем спадщини після його смерті, та не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, якими  у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Ø Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

6 грудня 2021 р.

ПИТАННЯ ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПОХОВАННЯ

Постанова 02.11.2021, справа № 409/656/19, провадження № 61-3020св21, ВС у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100734784


Після смерті ОСОБА_4 організацією поховання займалася ОСОБА_1 (Позивач), отримала допомогу на поховання 3200,00 грн та витратила на предмети ритуальної належності, необхідні для поховання ОСОБА_4 , і ритуальні послуги 10 450,00 грн; понесла витрати на проведення поминальних обідів на загальну суму 6 660,00 грн та 500,00 грн на послуги автоперевезення. Спадкоємцем ОСОБА_4 є його син - ОСОБА_2 (Відповідач) , який прийняв спадщину після смерті батька шляхом звернення до нотаріуса та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.  У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт того, що вона та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу в період з грудня 2016 року до дня смерті ОСОБА_4; визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на автомобіль ; стягнути з ОСОБА_2 компенсацію витрат на поховання та виконання обрядових дій у розмірі 17 610,00 грн. Місцевий суд рішенням від 12.11.2020, яке залишене без змін апеляційним судом (постанова від 25.01.2021), позов задовольнив частково,  Стягнув з ОСОБА_3, яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 витрати на поховання в розмірі 4 250,00 грн та 202,92 грн судового збору. В решті позову відмовив.  Рішення мотивоване тим, що відповідач, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_4 , повинен відшкодувати ОСОБА_1 витрати на поховання спадкодавця в розмірі 4 250,00 грн, які підтверджені належними і допустимими доказами; решта позовних вимог ОСОБА_1  є недоведеними. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказавши, що аргументи касаційної скарги в частині щодо стягнення витрат на поховання, які зводяться до незгоди з необхідністю повернути позивачу здійснені нею витрати на поховання ОСОБА_4 , незважаючи на прийняття відповідачем спадщини після його смерті, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, якими  у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.


Позиція Верховного Суду

Ø Спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (ч.1 ст.1232 ЦК України).

Ø При покладенні на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця необхідно враховувати, що такі витрати повинні бути розумними, в тому числі щодо їх розміру та необхідності здійснення.

Ø Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» передбачено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Ø Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Ø У справі, що переглядається, суди встановили, що позивач, яка не є спадкоємцем ОСОБА_4 , понесла витрати з проведення поховання ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є відповідач.

Ø Виходячи з визначення понять «поховання» та «предмети ритуальної належності»   ОСОБА_1 витратила на поховання ОСОБА_4 7 450,00 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами, та отримала державну матеріальну допомогу на його поховання в розмірі 3 200,00 грн.  

Ø Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що відповідач, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_4 , повинен відшкодувати ОСОБА_1 витрати на поховання спадкодавця у розмірі 4 250,00 грн, є законним і обґрунтованим, адже    ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька, а не відмовився від неї.

Ø Аргументи касаційної скарги висновки судів в частині щодо стягнення витрат на поховання зводяться до незгоди з необхідністю повернути позивачу здійснені нею витрати на поховання ОСОБА_4 , незважаючи на прийняття відповідачем спадщини після його смерті, та не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, якими  у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Ø Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.