Постанова 02.11.2021, справа № 753/11869/18, провадження № 61-9894св21, ВС у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., https://reyestr.court.gov.ua/Review/100734783
У червні 2018 року
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт, що має юридичне
значення для визнання за нею права на спадщину після померлої ОСОБА_4, а саме:
проживання її зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу
відкриття спадщини. На обґрунтування
заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона з
ОСОБА_4 проживала однією сім`єю майже 20 років до для смерті; між ними
склалися стосунки як між матір`ю і донькою, вони були пов`язані спільним
побутом, мали взаємні права та обов`язки. Після смерті ОСОБА_4 позивач її
поховала і здійснює утримання спадкової маси, до якої належить квартира
померлої. Квартира АДРЕСА_1 , що
належала ОСОБА_4 , і квартира, належна позивачу, розташовані поруч в
одному будинку. В установленому законом порядку після смерті ОСОБА_4
позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої
черги за законом, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не має
можливості, оскільки необхідно встановити факт її проживання зі спадкодавцем
однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Ураховуючи,
що встановлення факту проживання однією сім`єю їй необхідне для
реалізації спадкового права як спадкоємця, ОСОБА_1 просила позов задовольнити. Місцевий
суд рішенням від 15.02.2021, яке залишене без змін апеляційним судом (постанова
від 19.05.2021) в задоволенні позову відмовив із -за
безпідставності; суди виходили з того, що саме по собі надання позивачем
допомоги ОСОБА_4 за життя спадкодавця та її поховання не є доказом проживання
однією сім`єю з нею за відсутності доказів спільного проживання, ведення
спільного господарства, пов`язаності осіб спільним побутом, наявності взаємних
прав та обов`язків. Надані позивачем чеки та квитанції не підтверджують
обставин спільного ведення господарства з ОСОБА_4 , не підтверджують, за чиї
саме кошти такі товари було придбано і для кого вони придбавалися. Верховний
Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, вказав, що встановивши
ненадання належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, які свідчать
про проживання Позивачки разом із ОСОБА_4 однією сім`єю щонайменше п`ять років
до дня її смерті, а також встановивши, що ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю
проживала по сусідству, суди дійшли правильного висновку про відсутність
правових підстав для задоволення позову.
Позиція Верховного Суду
Ø
Відповідно
до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або
за законом.
Ø
Частиною
1 ст.1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє
місце проживання спадкодавця.
Ø
Згідно
зі ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на
спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право
на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх
від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її
прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.
Ø
У
четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі
спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України).
Ø
Статтею
3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно
проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Ø
Для
набуття права на спадкування за законом на підставі ст.1264 ЦК України необхідне встановлення двох
юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час
відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких
спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.
Ø
Обов`язковою
умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання,
є наявність спільного
бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі
у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги,
наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим
приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не
менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Ø
Згідно
зі ст.12, 81 ЦПК України обов`язок доведення тих обставин, на які
сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,
встановлених цим ЦПК України, покладається на кожну із сторін.
Ø
Встановивши,
що позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження обставин,
які свідчать про її проживання разом із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
однією сім`єю щонайменше п`ять років до дня її смерті, що давало би підстави
для визнання позивача спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_4,
урахувавши підстави позову та встановлені у справі № 753/9989/16
обставини, а також встановивши, що ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю проживала по
сусідству у квартирі АДРЕСА_2 , суд першої інстанції, з висновком якого
погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про
відсутність правових підстав для задоволення позову.
Ø
Саме
по собі надання позивачем допомоги ОСОБА_4 за її життя та її поховання не є
доказом проживання однією сім`єю з нею за відсутності доказів спільного
проживання, ведення спільного господарства, пов`язаності осіб спільним побутом,
наявності взаємних прав та обов`язків, адже ОСОБА_4 з 22.03.2012 до дня її
смерті перебувала на соціальному обслуговуванні держави як одинока, самотня й
потребуюча надання соціальних послуг особа.
Ø
Висновки
судів не суперечать висновкам, викладеним у постановах ВС від 20.02.2019 у справі № 644/4284/17, від 08.05.2020 у
справі № 643/3240/17, від 28.01.2019 у справі № 751/1413/17, від 27.02. 2019
у справі № 204/4448/15-ц, від 24.01.2020 у справі № 546/912/16-ц.
Ø
Аргументи
касаційної скарги про те, що позивач стоїть у черзі на отримання квартири,
оскільки потребує збільшення житлової площі, тому успадкування квартири після
смерті ОСОБА_4 вирішило би проблему з житлом у її родині, на увагу
не заслуговують, оскільки потреба в додатковому житлі не підтверджує факт
проживання позивача зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до
часу відкриття спадщини.
