Постанова 05
січня 2024 року, справа № 295/4158/23, провадження № 61-18022св23, Верховний
Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС: головуючого - Крата В.
І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
Русинчука М. М., https://reyestr.court.gov.ua/Review/116291128
У березні 2023
року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ГУ ПФУ в Житомирській області, просила стягнути
на її користь невиплачені її померлій матері 130 376 грн. підвищення до пенсії,
визначене рішенням окружного адміністративного суду від 11.08.2021 (про
визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та
виплати доплати до пенсії особі, потерпілій внаслідок Чорнобильської
катастрофи, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому
пенсіонеру, який проживав на території радіоактивного забруднення, починаючи з
30.10.2020, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячно). Позивачка вказувала, що вона, як дочка, є
спадкоємцем після смерті матері та має право на одержання невиплачених сум,
виконала власні розрахунки невиплачених сум та зазначила, що на її переконання рішення суду не виконано,
бо доплата до пенсії підлягала нарахуванню та виплаті в розмірі двох
мінімальних заробітних плат щомісячно. Позиція ПФУ полягала в тому, що за
пенсійною справою померлої на виконання рішення суду від 11.08.2021 нараховані
кошти (сума доплати) на загальну суму 44 132,96 грн, (різниця між сумами
призначеної (76 761,87 грн) та виплаченої (32 628,91 грн) за цей період пенсії);
питання виплати заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, може
бути вирішено у разі зміни сторони стягувача. Місцевий суд рішенням від 27.06.2023, яке залишене без змін апеляційним судом
(постанова від 15.11.2023) позов задовольнив
частково, стягнув підвищення до пенсії в сумі 44 132,96 грн., вказавши, що за ст.1227 ЦК України членам сім`ї спадкодавця
передаються (або включаються до складу спадщини у разі відсутності членів
сім`ї) ті суми соціальних виплат, які належали спадкодавцю за життя, проте, не
були одержані ним, в той час як позивачем не надано належних доказів на
підтвердження розміру нарахованої пенсії саме в сумі 130 376,00 грн, заявлені
вимоги ґрунтуються на власних розрахунках. Також суди вказали, що погоджуються
із доводами відповідача з приводу того, що процесу виконання рішення суду в
частині виплати пенсійних нарахувань передує процес їх розрахунку, який є
виключною компетенцією відповідача; аналіз правильності відповідних рішень може
бути наданий судом лише у випадку їх оскарження в порядку адміністративного
судочинства; право на перерахунок певних виплат мала винятково спадкодавець, що
була їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з її суб`єктивним
правом, а у позивача як спадкоємця не виникло права вимагати перерахунку суми,
перерахунок яких не здійснив відповідач за життя спадкодавця. Верховний Суд
скасував судові рішення нижчих судів у відмовній частині позову та в цій частині
направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, так як суди
неправильно застосували ст.1227 ЦК України та відмовили у стягненні 86 243,04
грн; суди мали дослідити зроблений позивачем розрахунок, перевірити його,
оцінити, а в разі незгоди - зазначити правові аргументи на їх спростування та
навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
Короткі висновки:
…невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Позиція Верховного Суду
Ø Суми заробітної плати, пенсії, стипендії,
аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у
зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат,
які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються
членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (ст.1227
ЦК України).
Ø
При
виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує
висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах
Верховного Суду (ч.4ст.263 ЦПК України).
Ø У ст.1227 ЦК встановлено сингулярне
правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та
неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії,
аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини
лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на
отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум
заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою
непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням
здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а)
створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі,
коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації
права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без
дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини (див.
постанову ВС у складі Об`єднаної палати КЦС від 14.02.2022 у справі №
243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Ø Право на одержання грошових сум заробітної
плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів
сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст.1227 ЦК) та додаткового
юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб
спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини,
через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не
надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання
виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід
права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має
важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на
одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються
норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від
спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини,
врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК),
задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні
зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами,
встановленими для спадкування за заповітом або законом (див. постанову
Верховного Суду у складі Об`єднаної палати КЦС від 14 лютого 2022 року у справі
№ 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Ø Право на перерахунок певних виплат, яке
мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість
пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме
тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати
перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення
тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні
положень ст.1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи
призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно
припиняють ті чи інші виплати (див. постанову ВС у складі Об`єднаної палати КЦС
від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Ø
Судові
рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами
державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими
особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території
України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність,
установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами
чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та
помилування (ч.2, 4,7 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Ø
Судові
рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади
і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій,
посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій
території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на
обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина
перша статті 18 ЦПК України).
Ø
Тлумачення
ст.1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання
рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання
пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату
спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його
спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум
пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими,
що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли
нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє
отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Ø
У
справі, що переглядається:
…
-суди не звернули уваги, що
невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про
зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю
підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця
(спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У
розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що
належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли
нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє
отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати. Тому суди
зробили неправильний висновок про застосування статті 1227 ЦК України та про
відмову в позові про стягнення 86 243,04 грн;
-при визначенні розміру заборгованості відповідача, суди зобов`язані належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. Як наслідок суди не перевірили розрахунок позивачки та не з`ясували, право на стягнення якої суми коштів має позивачка. Тому судові рішення в оскарженій частині слід скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
