Постанова 09.08.2021, справа № 285/2558/19, провадження № 61-19356св20, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати КЦС: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач),Карпенко С. О., Стрільчука В. А., https://reyestr.court.gov.ua/Review/98947544
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому
просила зняти арешт з майна за постановами державного виконавця від 16.07.2010
та від 14.02.2015 за виконавчим провадженням з примусового виконання виконавчого
листа, виданого 11.06.2010 місцевим судом про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2
солідарно на користь Банку заборгованості за кредитним договором; скасувати відповідні
записи про проведену державну реєстрацію арештів. Відповідачем в позові був вказаний ВДВС; третя
особа - приватний нотаріус. Позов був обґрунтований
тим, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2, який помер. ОСОБА_1 був єдиним
спадкоємцем ОСОБА_2. При зверненні до нотаріуса ОСОБА_1 було відмовлено у
задоволенні заяви про прийняття спадщини на тій підставі, що на квартиру, яка
належала спадкодавцю ОСОБА_2 , накладено арешт. ОСОБА_1 звернувся за зняттям
арешту до ВДВС та отримав відмову, що і змусило звернутися з позовом до суду. Місцевий
суд рішенням від 13.01.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив; рішення мотивоване
тим, що арешт порушує право на спадщину позивача, внаслідок чого він
позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном
на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачав, а
тому дійшов висновку, що право позивача підлягає судовому захисту у заявлений позивачем
спосіб. Апеляційний суд постановою від 04.11.2020 ухвалив нове рішення, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні
позову; постанова мотивована тим, що позов пред’явлений до неналежного
відповідача. Верховний Суд
залишив постанову апеляційного суду без змін,
вказавши, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в
задоволенні позову у зв`язку із пред`явленням його до неналежного відповідача;
доводи касаційної скарги про те, що оскільки позивач не є власником
відповідного спадкового майна, а тому при розгляді цієї справи відповідачем не
обов`язково має бути особа, в інтересах якої накладено арешт на спадкове майно
Верховний Суд відхилив, вказавши, що в силу ч.5 ст. 1268 ЦК України позивачу
як спадкоємцю який прийняв спадщину після смерті боржника ОСОБА_2 , спадщина
належить з часу її відкриття, а тому при розгляді відповідної категорії справ
(враховуючи підстави та предмет позову) належним відповідачем є виключно особа,
в інтересах якої такий арешт застосовано (стягувач у виконавчому провадженні).
Позиція Верховного Суду
Ø
У
постанові ВП ВС від 26.11.2019 року в справі № 905/386/18 зроблено висновок, що
«при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу ДВС, пов`язані з
арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність
цих дій приписам ст.57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке
накладено арешт, реалізуються шляхом подання ними з додержанням правил
юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт,
про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками
майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган ДВС у
відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем
у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в
інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки
задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні
інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна».
Ø
Відповідно
до ч.1 та 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за
зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею
вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у
передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми
правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в
інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають
процесуальної дієздатності.
Ø
Згідно
із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за
клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду
справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого
судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано
не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення
підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного
позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням
позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи
провадження у справі.
Ø
Після
спливу строків, зазначених у ч.1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі
у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем
виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання
позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну
неналежного відповідача.
Ø
Про
залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється
ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача
розгляд починається спочатку.
Ø
Для
правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо
встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом.
Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про
відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини,
суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на
іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли
можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного
відповідача.
Ø
Статтею
175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме
позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Ø
ВП ВС
у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (касаційне провадження №
14-61цс18) зробила правовий висновок про те, що пред`явлення позову до
неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у
справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку,
визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє
в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог
щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та
підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності
відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під
час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Ø
Отже,
пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для
відмови в задоволенні позову.
Ø
Згідно
із ч.2 ст.416 ЦПК України та ч.1 ст. 417 ЦПК
України висновок ВП ВС про те, як саме повинна застосовуватися норма
матеріального права, є обов`язковим для застосування судами.
Ø
У
справі, що переглядається, …. ВДВС … не є ані
боржником, ані особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме
майно.
Ø
Апеляційним
судом обґрунтовано встановлено, що особа, в інтересах якої накладено арешт на
відповідне спадкове майно в межах ВП № 20260056 постановою від 16.07.2010 та в
межах ВП № 42272038 постановою від 14.02.2015, є Банк (або його
правонаступник). Воно до участі в справі як відповідач не залучене, клопотань
про залучення його відповідачем за цим позовом позивач не заявляв, що є
підставою для відмови у задоволенні позову.
Ø Колегія суддів відхиляє доводи касаційної
скарги про те, що оскільки позивач не є власником відповідного спадкового
майна, а тому при розгляді цієї справи не обов`язково має бути її стороною -
відповідачем, особа, в інтересах якої накладено арешт на спадкове майно,
оскільки в силу ч.5 ст. 1268 ЦК України позивачу як спадкоємцю який прийняв
спадщину після смерті боржника ОСОБА_2 , спадщина належить з часу її відкриття,
а тому при розгляді відповідної категорії справ (враховуючи підстави та
предмет позову) належним відповідачем є виключно особа, в інтересах якої
такий арешт застосовано (стягувач у виконавчому провадженні).
Ø
Позивач
не позбавлений права на подання відповідного позову із визначенням належного
складу учасників (сторін та третіх осіб), з метою захисту своїх прав та
інтересів.
Немає коментарів:
Дописати коментар